Kategorie
Pogranicze Bieszczadzkie od Kuchni - Warsztaty Dziennikarstwa Kulinarnego

Kulinaria w radio i TV

Dziennikarstwo kulinarne coraz częściej gości w radio i na ekranach telewizorów, ogromną popularnością cieszą się takie programy jak: „MasterChef”, „Hell’s Kitchen”, czy „Kuchenne rewolucje”. Tajniki programów o tematyce kulinarnej mogliśmy zgłębiać dzięki warsztatom, które prowadzą z nami dziennikarka telewizyjnej stacji „Polsat”- Anna Szatygiełko oraz redaktorka rozgłośni radiowej w Malborku – Violetta Jankowiak.

Кулінарна журналістика все частіше з’являється на радіо та телеекранах, такі програми, як „MasterChef”, „Hell’s Kitchen” та „Kitchen Revolutions”, дуже популярні. Ми могли вивчити таємниці кулінарних програм завдяки семінарам, які проводили журналістка телеканалу Polsat – Анна Шатибелко та редактор радіостанції в Мальборку Віолетта Янковіак.

 

 


Kategorie
Pogranicze Bieszczadzkie od Kuchni - Warsztaty Dziennikarstwa Kulinarnego

Tajniki pierwszej pomocy

Гастрономія, журналістика тільки здаються безпечною діяльністю. На кухні часто висока температура, легко обпектися, а кухарі використовують гострі ножі. Професія журналіста, з іншого боку, може нервувати і може викликати пришвидшення серцебиття. Тоді потрібна перша допомога, і знання в цій галузі можуть навіть врятувати життя. Тому наша команда прийняла участь у практичних семінарах з надання допомоги.

Kategorie
Pogranicze Bieszczadzkie od Kuchni - Warsztaty Dziennikarstwa Kulinarnego

Kuchnia świata a kuchnia regionalna

Elżbieta Tomczyk-Miczka

Dziennikarka, podróżniczka, znawczyni kultury. Autorka albumów poświęconych kulturze kulinarnej Polski i świata. Laureatka Nagrody Magellana, za najlepszy przewodnik kulinarny. Fascynacja regionalizmem, ciekawość świata i ludzi, pasja do podróżowania łączy się u mnie z nieodpartą potrzebą odkrywania i dokumentowania rzeczy wielkich i małych. Całe życie związana z turystyką, mimo ukończenia Wydziału Prawa i Administracji na Uniwersytecie Jagiellońskim i studiów podyplomowych w zakresie organizacji produkcji filmowej w Łódzkiej Filmówce. Kilkanaście lat doświadczeń z własnego Biura Turystycznego „Krakus”, które obecnie prowadzi syn Karol żoną Anią oraz praca jako pilot wycieczek zagranicznych zaowocowało zwiedzeniem  wielu krajów na kilku kontynentach. Dziennikarka turystyczna, od lat związana z „Dziennikiem Polskim” w Krakowie. Tworzy też teksty dla prasy branżowej, wykłada na wyższych uczelniach turystycznych. Chociaż jest na emeryturze, nie zwalnia tempa. Elżbieta Tomczyk-Miczka jest koordynatorem Centrum Aktywności Seniorów „Żeglarz”. Z jej inicjatywy nakręcono film dokumentalny „Czas Aktywnego Seniora”, który ma za zadanie zachęcić osoby starsze i ich bliskich do większej aktywności.

Najważniejsze publikacje książkowe:

Małopolska Palce lizać. Przewodnik kulinarny po regionie

Przygoda z Małopolską oraz Adventure in Małopolska

Małopolska Trasa smakoszy. Przewodnik po karczmach regionalnych Małopolski

Tajemnice zbójników czyli Skarby Podhala

Regional hotspot guide

Pani Elżbieto, dziękujemy!

 

Ельжбета Томчик-Міцка

Журналіст, мандрівник, культуролог. Автор альбомів, присвячених кулінарній культурі Польщі та світу. Лауреат премії „Магеллан”, за кращий кулінарний путівник. Захоплення регіоналізмом, цікавістю світу та людей, пристрастю до подорожей пов’язані з моєю непереборною потребою відкривати та документувати речі великі та малі. Все її життя пов’язане з туризмом, незважаючи на те, що закінчила юридичний та адміністративний факультет Ягеллонського університету та аспірантуру з організації кінопродукції у школі кінематографії в Лодзі. Понад десяток років досвіду роботи у власному туристичному бюро «Кракус», яким зараз керує син Кароль з дружиною Анею та праця зарубіжним екскурсоводом, дала можливість відвідати багато країн на кількох континентах. Туристичний журналіст, роками пов’язана з „Польським журналом” у Кракові. Вона також створює тексти для торговельної преси, читає лекції в туристичних коледжах. Хоча Єльжбета на пенсії, це її не спиняє. Ельжбета Томчик-Міцка є координатором Центру активних занять „Матрос”. За її ініціативи було знято документальний фільм «Активний час старшого віку», який має на меті заохотити людей старшого віку та їх близьких до активнішої активності.

Найважливіші книжкові публікації:

Малопольська — пальчики оближеш. Кулінарний путівник по регіону

Пригода з Малою Польщею та Пригода в Малій Польщі

Маршрут Малої Польщі для гурманів. Путівник по регіональних корчмах Малої Польщі

Таємниці розбійників чи скарби Підгалля

Обласний путівник

 

Kategorie
Pogranicze Bieszczadzkie od Kuchni - Warsztaty Dziennikarstwa Kulinarnego

Krosno czyli mały Kraków

Krosno nie tylko szkłem, ale i gastronomią stoi. Przekonaliśmy się o tym podczas wizyty studyjnej w tym pełnym uroku mieście. Odwiedziliśmy czterogwiazdkową restaurację ,,Naftaya”, gdzie rozmawialiśmy z dyrektorem firmy i menedżerką lokalu. Zbierając materiały do inwentaryzacji kulinarnej regionu, dotarliśmy do niezwykłej restauracji ,,Posmakuj Krosno”, mieszczącej się w renesansowej piwnicy, w której niegdyś mieścił się skład win węgierskich. Wielu niezapomnianych wrażeń dostarczył nam rekonesans po urokliwych lokalach zabytkowego rynku i okolicznych uliczek.  A ponieważ wszyscy jesteśmy dużymi dziećmi, największą frajdę sprawiła nam wizyta w fabryce czekolady w Korczynie.

Кросно – це не тільки скло, але й гастрономічні несподіванки. Про це ми дізналися під час поїздки в це чарівне місто. Під час відвідування чотиризіркового готельно-ресторанного комплексу „Нафтая”, ми поспілкувались з директором компанії та менеджером ресторану. Збираючи матеріали для кулінарних інвентаризації регіону, ми приїхали до незвичайного ресторану „Смак Кросно”, розташованого в підвальному приміщенні, де колись розміщувався угорський винний склад,інтер’єр якого був оформлений в стилі Ренесансу. Багато незабутніх вражень подарували нам чарівні приміщення історичного центру та навколишніх вулиць. А оскільки ми всі великі діти, відвідування шоколадної фабрики в Корчині було для нас найвеселішим.



 

Kategorie
Pogranicze Bieszczadzkie od Kuchni - Warsztaty Dziennikarstwa Kulinarnego

Krótki kurs lepienia pierogów

Aby zostać dobrym dziennikarzem kulinarnym, należy samemu od czasu do czasu zakasać rękawy i zabrać się do pracy w kuchni. Przekonaliśmy się o tym, kiedy sami stanęliśmy za stołem i od podstaw nawzajem nauczyliśmy się receptury i sposobu przygotowania pierogów. W języku ukraińskim pierogi to warenyky. Polacy zatem lepili warenyky, zaś Ukraińcy – pierogi. Efekty można podziwiać na zdjęciach poniżej.

Щоб стати хорошим кулінарним журналістом, вам слід закатати рукави та час від часу приступати до роботи на кухні. Переконатися в цьоми ми мали можливість, коли самі стояли за столом і від самого початку дізналися всі нюанси приготування “пірогув”. По-українськи “пірогі” – вареники. Поляки, отже, робили “пірогі”, а українці – вареники. Ефекти можна побачити на малюнках нижче

 

Kategorie
Pogranicze Bieszczadzkie od Kuchni - Warsztaty Dziennikarstwa Kulinarnego

Dziennikarskie przedszkole

Przygotowując się do pracy w dziennikarstwie kulinarnym musieliśmy zapoznać się z podstawami pracy redakcyjnej. Na początek dowiedzieliśmy się czym jest prasa, informacja i jakie są jej główne elementy. O głównych gatunkach informacji i publicystyki opowiedział nam Damian Kierek, dziennikarz telewizyjny, prasowy i internetowy, który przez kilka dni prowadził z nami zajęcia warsztatowe.

Готуючись працювати в кулінарній журналістиці, нам довелося засвоїти основи редакційної роботи. На початку ми дізналися, що таке преса, інформація та які її основні елементи. Даміан Кірек, журналіст з телебачення, преси та Інтернету, який кілька днів розповідав нам про семінари, про основні типи інформації та журналістики.

Kategorie
Pogranicze Bieszczadzkie od Kuchni - Warsztaty Dziennikarstwa Kulinarnego

Z wizytą w Bieszczadach

Kolejne dni, kolejne wyzwania i poszerzanie swojej wiedzy. Oprócz tego mieliśmy okazje spróbować swych sił we wspinaczce lub w jeździe konnej. Nadszedł też czas na solidną pracę nad przygotowaniem inwentaryzacji kulinarnej regionu. Bieszczady są zawsze piękne, zwłaszcza jesienią. Niezapomnianych wrażeń dostarczyła nam wyprawa na zaporę w Solinie. Pracowity był też pobyt w Polańczyku, gdzie dokonaliśmy rekonesansu restauracji i przeprowadziliśmy rozmowę z ich klientami i właścicielami. Odwiedziliśmy też Cisną, gdzie znajdują się kultowe lokale, takie jak ,,Siekierezada”, ,,Łemkowyna”, ,,Troll”. Była też krótka wizyta w Komańczy. Dzień zakończyliśmy degustacją kozich serów w gospodarstwie ekologicznym w Wisłoku Wielkim. Musimy przyznać, że był to owocny, udany dzień.

Наступні дні, наступні виклики та розширення наших знань. Крім того, у нас була можливість спробувати свої сили у альпінізмі та верхової їзди на конях. Настав час і для ґрунтовної роботи над підготовкою кулінарної інвентаризації регіону. Бещади завжди красиві, особливо восени. Незабутнє враження на нас справила подорож до греблі в Соліні. Перебування в Поланчику було також плідним, ми досліджували ресторани та опитували їх клієнтів та власників. Ми також відвідали Cisna, де є знакові місця, такі як „Siekierezada”, „Łemkowyna” та „Troll”. Був короткий візит до Команчі. Ми закінчили день, скуштувавши козячий сир на органічній фермі у Віслоку Велькі. Треба визнати, що це був плідний і успішний день.

 

Kategorie
Pogranicze Bieszczadzkie od Kuchni - Warsztaty Dziennikarstwa Kulinarnego

Podstawy kuchni podkarpackiej wg Krzysztofa Zielińskiego

Degustacja

Podczas spotkania ze znanym dziennikarzem kulinarnym Krzysztofem Zielińskim mieliśmy okazje posmakować wielu, wspaniałych przysmaków, jak np. prozaki, stolniki, czy fuczki.

Z Krzysztofem Zielińskim, dziennikarzem kulinarnym, znawcą kuchni kresowej rozmawiają Oliwia Kondys i Robert Puczka. 

Robert: Cześć! Jest z nami Pan Krzysztof Zieliński, elblążanin,aktualnie zamieszkały na Podkarpaciu.

Oliwia: Mamy do Pana parę pytań związanych z Pana działalnością. Zastanawia nas to, czym zajmuje się Pan zawodowo.

Krzysztof Zieliński: Może łatwiej będzie powiedzieć, czym się nie zajmuję zawodowo , albowiem specyfika mojego życia polega na tym że zajmuje się masą różnych rzeczy.Jestem w tej chwili dziennikarzem kulinarnym,blogerem zajmuje się także czymś takim jak różnego rodzaju działaniami związanymi z promocją podkarpackiej tradycji kulinarnej podkarpackiego przetwórstwa rolno-spożywczego i tych działań można prosić jest naprawdę bardzo dużo Jednakże generalnie siedzę w temacie związanym z jedzeniem można powiedzieć co najmniej od 10 do 15 lat.

R: Dlaczego przeprowadził się Pan akurat w ten region Polski?

KZ: Bardzo prosta odpowiedź, serce nie drużba. Od 18 lat mieszkałem w Elblągu uczęszczałem do drugiego liceum, ale uważałem, że studiować historię sztuki najlepiej w Krakowie. Dlatego zacząłem studiować na Uniwersytecie Jagiellońskim, poznałem wspaniałą dziewczynę z Rzeszowa, która powiedziała ,że na pewno nie pojedzie ze mną do Elbląga. Nie miałem więc wyboru i przeprowadziłem się do Rzeszowa. I dlatego mieszkam tu już od ponad 30 lat.

O: Jakie są główne specjały tego regionu?

KZ: Specjały tego obszaru są różnorakie, co uwarunkowane jest m. in. historią czy geografią. Ale ja zawsze powtarzam, że przyjeżdżający na Podkarpacie muszą kilku potraw absolutnie spróbować. Są to na pewno proziaki, bardzo proste w wykonaniu placuszki. Ich przepis jest łatwy, do mąki dodajemy sól, mleko I sodę oczyszczoną. Warto spróbować też tzw. św. Trójcy potraw podkarpackich, czyli hreczanyki, fuczek I dżemu dereniowego. Sporządzanie wyrobów dereniowych w tym regionie sięga XVII wieku. Warto spróbować smakowitych wędzonek podkarpackich,które zakonserwowane są dymem z drewna z drzew owocowych, co nadaje im magiczny aromat.

R: Co warto odwiedzić podczas wizyty na Podkarpaciu?

KZ: Podkarpacie jest regionem z wieloma zabytkami I okazami natury. Poleciłbym wam zwiedzenie pałacu w Łańcucie, ale też renesansowych zamków w Krasiczynie i Baranowie Sandomierskim. Przemyśl jest niewątpliwie miastem, które także warto odwiedzić.

O: Przedstawił nam pan wiele podkarpackich specjałów. Jaka jest pana ulubiona potrawa I dlaczego?

KZ: To jest dla mnie bardzo trudne pytanie, bo lubię próbować nowości. Dla mnie czymś niesamowitym jest wigilia na Podkarpaciu, gdzie wszystko utrzymywane jest według pradawnych tradycji I zwyczajów. Serwuje się tu wiele rodzajów pierogów: z kapustą kiszoną, kapustą słodką, ruskie, grzybami I kaszą gryczaną, rybą. Moją ulubioną potrawą jest kutia, czyli zboża zmieszane z orzechami, makiem I miodem. Wigilia podkarpacka jest dla mnie najbardziej magicznym wydarzeniem w roku.

R: Czy według pana województwo podkarpackie jest najbardziej warte odwiedzenia w Polsce I dlaczego?

KZ: Tak, bo wciąż są tu elementy związane ze słowiańską gościnnością. Czasem wydaje mi się, że godzina trwa tu dłużej niż 60 minut. Tutaj ludzie nie śpieszą się, korzystają z życia. Pory roku żądzą się tu własnymi prawami. Trzeba tu przyjechać, żeby doznać magii.

O: Z czego utrzymuje się tutejsza ludność?

KZ: Na Podkarpaciu mieszka ponad 2 mln ludzi, z czego sam Rzeszów liczy 196 tys mieszkańców. W tym regionie dominuje rolnictwo I hodowla. Ale Podkarpacie to też nowoczesne technologie, tu powstają też części do maszyn kosmicznych. Mamy rozwinięte IT I motoryzację. Każdy człowiek znajdzie tutaj zatrudnienie. Jeżeli chcecie lepiej poznać Podkarpacie to zapraszam serdecznie!

R: Dziękujemy za rozmowę!

 

Ласкаво просимо на Підкарпаття!
Олівія Кондіс та Роберт Пучка розмовляють з Кшиштофом Зеліньським, кулінарним журналістом, знавцем регіональної та прикордонної кухні, промоутером підкарпатської культури.
Редактори: У вас є так багато інтересів, нам цікаво чим саме ви займаєтесь професійно?
Кшиштоф Зелінський: Можливо, буде простіше сказати те, чим я не займаюся професійно, адже специфіка мого життя полягає в тому, що я маю справу з багатьма різними речами. На даний момент я кулінарний журналіст, блогер, також проводжу різні види діяльності, пов’язані з популяризацією підкарпатської кулінарної традиції, агропродовольчою переробкою на Підкарпатті та багатьох інших. Однак, останні кілька десятків років, можна сказати, що я в основному спеціалізуюся на темах, пов’язаних з продуктами харчування.
Ред . Які основні особливості Підкарпатського регіону?
KZ: Особливості регіону в різноманітті, що обумовлюється історією, природою чи географією. Але я завжди кажу, що ті, хто приїжджає на Підкарпаття, обов’язково повинні спробувати кілька страв. Це, безумовно, прозіаки, млинці,що надзвичайно прості у проготуванні. Рецепт їх випічки простий – додайте в борошно сіль, молоко і харчову соду. Також варто спробувати страви з так званої „святої трійки страв Підкарпаття” — гречаники,фучки та варення з кизилу. Виробництво продуктів кизилу в цьому регіоні датується 17 століттям. І звичайно, слід спробувати смачних підкарпатських копченостей, яке пропахли димом з фруктових дерев, що надає їм чарівний аромат.
Ред .: Де варто побувати під час відвідин Підкарпаття?
KZ: Підкарпаття – регіон з багатьма пам’ятками та багатою природою. Я б рекомендував відвідати палац у Ланцуті, замки ренесансу в Красичині та Баранові Сандомежському, варто відвідати Перемишль. І треба їхати в гори Бещади.
Ред .: А яка ваша улюблена страва і чому?
KZ: Це дуже складне питання для мене, тому що мені подобається пробувати нові речі. Для мене щось дивовижне – це Святвечір у Підкарпатті, де все підтримується за давніми традиціями та звичаями. Тут подають багато видів вареників: з квашеною капустою, солодкою капустою, руські, з грибами і з гречкою, з рибою. Моя улюблена страва – кутя, це пшениця, змішана з горіхами, маком та медом. Підкарпатська Різдвяна ніч – для мене найчарівніша подія року.
Редактори: Чи вважаєте Ви, що Підкарпатський регіон найбільш вартий відвідування в Польщі і чому?
KZ: Так, адже тут все ще є елементи, пов’язані зі слов’янською гостинністю. Іноді мені здається, що година тут триває більше 60 хвилин. Тут люди не поспішають, насолоджуються життям. Пори року тут мають свої закони. Ви повинні приїхати сюди, щоб випробувати магію.
Редактори: З чого живе місцеве населення?
KZ: У Підкарпатті живе понад 2 мільйони людей, з них лише в Жешуві майже 200 000 жителі. У цьому регіоні переважають сільське господарство та землеробство. Але Підкарпаття – це також сучасні технології, авіаційна галузь. Тут також виготовляються деталі для космічних машин. У нас розвинений ІТ та автомобільний сектор. Тут кожен знайде роботу. Якщо ви хочете краще познайомитися з Підкарпатським регіоном, запрошую вас сердечно!
Ред .: Дякую за інтерв’ю.

Kategorie
Pogranicze Bieszczadzkie od Kuchni - Warsztaty Dziennikarstwa Kulinarnego

Nasze kulinarne początki

Po rozpoczęciu pobytu, pora na pierwsze refleksje. Na początku towarzyszyła nam niepewność. Po pierwszym spożytym posiłku i chwili czasu wolnego, przyszła pora na zapoznanie się z naszymi wyjątkowymi kolegami i koleżankami z przepięknej, dereniami i ziemniakami słynącej, Ukrainy. Szczerze sądzimy, że każdy biorący udział w owej rozmowie, musiał stwierdzić, że było to niesamowicie poszerzające horyzonty wrażenie. Należy przyznać, że Google Tłumacz nigdy nie był jeszcze tak bardzo przydatnym. Jednak mamy nadzieję, że niebawem się to zmieni. Kontakty w trakcie zajęć i te nieformalne. Rozpoczynamy od wysłuchania intrygującej prezentacji o świecie kulinarnym Podkarpacia w wykonaniu Krzysztofa Zielińskiego (wywiad w poprzednim artykule).

Відколи розпочався наш побут на проекті – настав час для перших роздумів. На початку нас супроводжувала невизначеність. Після першого обіду та хвилини вільного часу настав час познайомитись з нашими колегами з прекрасної, відомої своїми смаками кизилу та картоплі, України. Ми щиро віримо, що кожен, хто брав участь у цій розмові, мав констатувати, що ця розмова справила неймовірне враження. Мусимо визнати, Google Translate ніколи не був настільки корисним. Однак ми сподіваємось, що це незабаром зміниться. Контактуємо під час занять та неформально. Почнемо з прослуховування інтригуючої презентації про кулінарний світ Підкарпаття у виконанні Кшиштофа Зеліньського (інтерв’ю у попередній статті).

Kategorie
Pogranicze Bieszczadzkie od Kuchni - Warsztaty Dziennikarstwa Kulinarnego

POGRANICZE BIESZCZADZKIE OD KUCHNI